припадати


припадати
-а́ю, -а́єш, недок., припа́сти, -аду́, -аде́ш, док.
1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що-небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що-небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися низько над землею (про туман, дим).
2) Нахилятися додолу, пригинатися. || Пригинатися від вітру або згасати (про полум'я). || чим. Нахиляти вниз що-небудь. Припадати до ніг.
••

Припада́ти на но́гу — злегка кульгати.

3) Притулятися до чого-небудь, пригортатися до когось. || тільки док. Принишкнути. || Приставати до чого-небудь. || Ударятися злегка об що-небудь, доторкатися до чогось. || Притуляючись, чіплятися за що-небудь. || перен. Приєднуватися до чого-небудь.
4) Приглядаючись, дослухаючись, говорячи що-небудь, прихилятися до когось, чогось. || перен. Звертатися з запалом до кого-небудь. || рідко. Діставатися, добиратися куди-небудь.
5) до чого. Їсти або пити що-небудь не відриваючись. || Притуляючись до чого-небудь ротом, пити або смоктати.
6) до чого. Братися за що-небудь, перев. із запалом, старанністю.
7) тільки недок., до кого, коло кого. Турбуватися, піклуватися про кого-небудь; упадати. || також перед ким. Домагатися чиєїсь прихильності, запобігати ласки в когось. || також за ким. Залицятися до кого-небудь.
8) кому, чому. Те саме, що личити. || Стосуватися кого-, чого-небудь. || у сполуч. зі сл. пара. Підходити одне одному. Припасти до душі.
9) Бути розташованим, міститися у якому-небудь просторовому відношенні щодо чогось. || у сполуч. зі сл. наголос. Мати місце в певній частині слова, такту мелодії. || Мати місце в певний час; збігатися з певним часом. || Збігатися в часі. || Бути у якомусь кількісному відношенні щодо чого-небудь.
10) Діставатися на чиюсь долю, ставати чиєюсь власністю. || тільки недок. Належати кому-небудь. || Внаслідок яких-небудь обставин діставатися комусь випадково; випадати. || Внаслідок певних обставин бути змушеним виконувати що-небудь. || безос. Доводитися робити що-небудь. || безос. Внаслідок певних обставин бути змушеним переживати, терпіти що-небудь. || безос. Одержувати покарання за що-небудь. || розм. Те саме, що траплятися 1).
11) Покриватися чим-небудь із поверхні. || Утворюватися на поверхні чого-небудь. Припадати пилом.
12) тільки док., безос., з інфін., чого і без додатка. Дуже захотітися чого-небудь; закортіти.
••

Припа́ла охо́та — з'явилося бажання, захотілося.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "припадати" в других словарях:

  • припадати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. (греч. προσπίπτειν) нагибаться, приклоняться. Припаде… …   Словарь церковнославянского языка

  • припадати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • лягати — I = лягти 1) (про людей і деяких тварин прибирати поземне положення), падати, припадати, припасти, опускатися, опуститися; розлягатися, розлягтися, розвалюватися, розвалитися (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); залягати, залягти (лягати… …   Словник синонімів української мови

  • послушати — Послушать послушати (1) 1. Прислушаться, напрячь слух, чтобы расслышать: [Свистъ звѣринъ въста, збися дивъ, кличетъ връху древа, велитъ послушати земли незнаемѣ, Влъзѣ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебѣ, Тьмутораканьскыи блъванъ.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • отълоученыи — (239) пр. 1.Отделенный, разделенный: Мѹжа ѿлѹчившасѧ ѿ своѥго подрѹжи˫а мнишьскаго ради жити˫а. аще ѡтълучена˫а ѿ него жена съ инѣмь съчтанiѥмь съчтаѥтьсѧ. не възбранѧѥтьсѧ ѥмѹ на ѥрѣиство прiти. КН 1285–1291, 512в; и ѿлѹчено ѥсть слово ѿ б҃и˫а… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • випадати — а/ю, а/єш, недок., ви/пасти, аду, адеш, док. 1) Падати з чого небудь, звідкись назовні. || Унаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися (про зуби, волосся). || перен. Не входити до гурту осіб, що мають спільну ознаку, до ряду… …   Український тлумачний словник

  • впиватися — I (упива/тися), а/юся, а/єшся, недок., впи/тися (упи/тися), увіп ю/ся, увіп є/шся і уп ю/ся, уп є/шся, док. 1) у що. Присмоктуватися до кого , чого небудь. || Припадати (губами). || чим і без додатка, перен. Міцно вхоплюватися, вчіплюватися. 2)… …   Український тлумачний словник

  • голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) …   Український тлумачний словник

  • никнути — I ну, неш, недок. 1) Нахилятися, нагинатися, припадати до землі. 2) перен. Втрачати силу, енергію і т. ін. || Ніяковіти. II ну, неш, недок., діал. Зникати …   Український тлумачний словник

  • ниць — присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям униз; на животі; прот. горілиць. || На колінах, схиливши голову до самої землі …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.